Письмовий стіл

Ти не довго шукав якогось спеціального місця, щоб було м'яке ліжко, приглушене світло і ще щось там по списку...
Твої очі цвиркали іскрами, і та напруга пробивала все моє тіло...
Мурашки бігали по шкірі і я млосно вже пливла у твої обійми...
Ми мовчки рухалися по маршруту, який нас наближав до шаленства.
Ще кілька кроків і звичайний письмовий стіл відчув на собі відкриту книжку, але не ту, до якої він звик...
Ти наче той пристрасний читач...
Зручно вмостився на крісло у передчутті цікавої історії...
Торкаєшся ніжно та зворушливо кожного сантиметра мого тіла...
Ні, не так, ти вдихаєш мене....
Повітря наповнилося запахом кохання, це як після грози і зводить з розуму...
Твоє лице, губи, язик розбурхали мою квітку, яка з вдячністю віддає свій нектар, що збирається на кінчиках бороди....
Я обожнюю, коли ти ділишся смаком мого нектару у пристрасному поцілунку і тим часом зухвало входиш у чесно завойовані тобою володіння...
Соски вже зібралися у тугенькі пуп'янки і спокушають, щоб їх поцілувати та побавитися, поки твої руки геть чисто не схоплять дві кулі грудей у свої долоні....
Вони вже давно в очікуванні гостя, що так щедро обдарує їх своїм космічним напоєм, який розбризкується під тиском у всі сторони і я з насолодою ловлю його кожну краплину....
- Ти є?
- Був...
© знайдено в мережі
Ctrl
Enter
Помітили пАмилку?
Виділіть і натисніть Ctrl+Enterfullstory fd
Дивіться також:
Вибирайте чоловіка, чиї дотики відгукуються луною у вашій душі
Дозвольте любити себе чоловікові, який цілує ваші вади, грайливо покусує вашу ніжність і пестить
3 кроки, щоб по-справжньому відпустити того, хто вам не призначений
«Якщо ти ніколи більше не заговориш зі мною, повір, не помру: до того, як ти з'явився — я вже
Я можу бути щасливою просто так, а не всупереч
Я занадто стара для багато чого. І щаслива, що встигла це усвідомити до того, як мені в головах
Чому собаки живуть менше за людей?
Ось відповідь. Мене, як ветеринара, викликали оглянути 13-річного собаку на прізвисько Батута.
fullstory fd



