– Бабусю, він мені досі сниться…

– Онучко, згадай минулорічний сніг.

– При чому тут торішній сніг? Я ж поради у тебе хотіла попросити, а не про погоду поговорити.

– А я тобі, онучко, її вже і дала. Якщо ще болить, якщо ще не до кінця забулося, якщо здригається ще всередині, то ти скажи про себе подумки: «Минулорічний сніг». І стався до всього, що у вас було, так само. Неможливо зберегти сніжинку літом, онучко, – приходить час і їй час розтанути. І хоч тобі зараз в це важко повірити, але обов’язково випаде новий сніг. Просто довірся часу і дочекайся його, нового, свіжого, чистого, першого снігопаду. Але якщо ти ще сумуєш за тим, що минуло, повторюй про себе: «торішній сніг, торішній сніг, торішній сніг». 

– Бабусю, я буду боротися за свою любов. Я не віддам його просто так. Не опущу рук, не здамся без бою!

– Онучко, чи знаєш ти таку улюблену гру шкільних витівників, коли треба бігати навколо стільців, яких свідомо на один менше, ніж гравців; а коли закінчиться музика, встигнути зайняти стілець першим? Онучко, ти ж граєш саме в цю гру, коли намагаєшся “боротися”. Навіщо ж бігати удвох, а то і втрьох навколо одного стільця, намагаючись перехитрити суперниць і зайняти його першим, смішачи оточуючих, сердячись і нервуючи? Озирнись навколо – біля стінки стоять багато інших незайнятих стільців. Ти ж уже доросла, онучко, пора перестати грати в дитячі ігри.

– Бабусю, чому мені так боляче? Я ревную буквально до будь-якого сказаного ним жіночого імені. Коли він не піднімає трубку, я тут же уявляю собі, що він з іншою. Коли він розповідає про якусь жінку, я одразу починаю думати «чи було?». Ревную до «колишніх», до друзів, колег на роботі, до випадкових зустрічних. Як перестати себе мучити, бабусю?

– Онучко, ревнощі – це оманливе відчуття. Ти не ревнуєш, ти боїшся втратити. Але ти не бійся, онучко, це безглуздо. Тому що якщо приводу для ревнощів немає, то ревнувати безглуздо, а коли привід вже є, то пізно. 

– Усі чоловіки однакові! Бабусю, йому варто тільки сказати мені перший раз «привіт», а я вже знаю, як він буде вести себе далі, які анекдоти розповідати, як усміхатися, як торкатися, як сваритися і йти.

– Ти не права, онучко. Всі чоловіки різні. Просто нам подобаються схожі чоловіки. Тобі подобаються скромні, «домашні»? Тоді чому ти нарікаєш, що знову попався зануда, який нікуди не хоче виходити з дому? Якщо ти вибираєш чоловіка “душу компанії”, то не дивуйся, що доведеться ділити його з друзями, а, найчастіше, і паралельними подругами. Якщо любиш романтиків, то будь готова не тільки до свічок, віршів і шампанського, але і до періодичних депресій і зникнень, які він буде пояснювати «творчими кризами». Вибираєш чоловіка, за яким зможеш бути «як за кам’яною стіною» – не дивуйся, що не зможеш знайти в цих стінах двері на волю. Жінки вибирають схожих чоловіків, а потім дивуються, що вони всі однакові. 

– Бабусю, я не знаю, як сказати йому, щоб не зробити боляче. Він не заслужив банального: «давай залишимося друзями». Він хороший, а мені доведеться поступити з ним жорстоко. Що мені робити, бабусю, як сказати йому, що між нами все скінчено?

– Онучко, запам’ятай: в останній фразі, яку ти скажеш чоловікові при розставанні, він повинен почути не тільки неминучу жорстокість, але і вдячність за все те хороше, що у вас було. Адже коли він згадуватиме тебе, він, неминуче, буде згадувати і ваше розставання. І якщо ти хочеш, щоб при згадці про тебе його очі усміхалися, не з’ясовуй стосунків при прощанні. Скажи йому тільки одне: «мені більше не потрібна твоя присутність, щоб любити тебе». І все, йди.

– Бабусю, я не знаю, чи варто йому все розповісти. Начебто і нічого такого не було, але раптом він дізнається? І зізнаватися начебто немає в чому, а й розповісти не можу. І як я можу вимагати від нього бути чесним зі мною, якщо сама починаю щось приховувати і недоговорювати?

– Онучко, запам’ятай три простих правила. Перше: ніколи і ні за яких умов не обманюй його. Друге: Ніколи і ні за яких умов не зраджуй йому. І третє: якщо вже обдурила і зрадила, то ніколи, ні за яких умов не розповідай йому про це. Тільки пам’ятай, онучко, хоч як тобі хотілося, але останнє правило слідує тільки за першими двома. 

– Бабусю, я не розумію, що відбувається: він раптом кудись просто зник. Все було добре, а потім так раптово, без пояснень просто зник. Я його вже не бачу, мовчить телефон, і навіть випадково ми більше не бачимося. Може, щось трапилося? Або я образила його випадково? Може, варто зателефонувати і поговорити, з’ясувати, що ж все-таки відбувається?

– Онучко, не варто, повір мені. Адже ти і сама знаєш відповідь, тільки не хочеш собі в цьому зізнатися. Він не дзвонить, бо не хоче – це дуже просто. Запам’ятай, онучко, до тих пір, поки чоловік зацікавлений в жінці, він не зникне. Він буде обривати телефон, чатувати біля під’їзду, організовувати випадкові зустрічі. І ніякі причини, навіть найвагоміші, не стануть причиною того, що його не буде поруч, якщо він цього хоче. І якщо ти не хочеш заставляти його брехати у відповідь на твоє питання, про те «чому він пропав з твого життя», про те, що був зайнятий або багато роботи, то краще не питай. І якщо не шукаєш зайвого приводу зробити собі ще болючіше, почувши правду, то теж не запитуй. Ти ж і так знаєш відповідь.

Tweet